Крига на ОдрI



Категории Лiна Костенко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал В цьому роцi зима Не вдягала бiлоï свити. Часом вже й примiряла. Та хтось ïï зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бiдувала в старiй Iз торiшнiх зiв'ялих трав. Як коли лютувала, Стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем. Несла сум'яття вiтрiв. Все збиралась на силi. Та не встигла огледiться. Як проснулись дерева I на Одрi лiд потемнiв. Крига буйно ломилась У вiдкритi дверi протоки. Лiд кришився, б'ючись Об камiння берегове... I нарештi по Одрi — Темнiй, широкiй — На останнiй крижинi Самотня чайка пливе. — Ти куди ж розiгналась? Чи, бува, не до самого моря? Чайки держаться гурту, А ти вiдпливаєш одна. А крижина тонка, А крижина майже прозора... Ну, а що, як ïï Розмиє вода весняна? Ну, а що, коли ïй Та удержать тебе несила? Затрiщить i вiдломиться... Пiде вода кругами... — Дивна людино! Я ж маю крила. Нащо крилатим Ґрунт пiд ногами? Коментар Непривiтна, похмура, безснiжна зима. Не на бiлих снiжних перинах ïй довелося бути, а в торiшнiй зiв'ялiй травi. Пошукала снiгу, поплакала, посперечалася, а що робити? Пройшов час, i довелося поступатися мiсцем веснi. Почався льодохiд на рiцi. Таку персонiфiковану картину природи змальовує поетеса. А далi — диво. Чайка самотня пливе. Ïï манять широкi морськi простори, не лякає небезпека, бо має вона крила. Що ж дивного? А те, що це алегорична картина i образ чайки алегоричний. Адже й серед людей є крилатi романтики, якi прагнуть нового, незвiданого, що не бояться мрiяти й дiяти. Ïхнi поривання не всi розумiють i схвалюють, але саме завдяки ïм вiдбутися прогрес людства.

Метки Крига на Одрi, ЛIНА КОСТЕНКО, ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ, ЛЮДИНА?, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ — ЛЮДИНА?, ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ, ЛЮДИНА, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Крига на ОдрI